Історична довідка
Четфалва — село в Україні, в Закарпатській області, Берегівському районі. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом E58. Поблизу села протікає річка Тиса, за якою розташована Угорщина. Село межує з такими селами як: Бене, Оросієво, Варієво.
Колишня назва — Четово. Уперше згадується у 1341 році під назвою Villa Chet. За припущенням істориків, назва походить від прізвища засновника села Чета. Назва Четфалва походить з 1408 року від власного імені. За легендою село дістало назву від свого засновника Чета (вірний слуга князя Арпада). Назва Наприкінці XV ст. в селі діяла митниця, була збудована католицька церква. В 1566 р. Четові було спустошене під час татарського набігу. В 1847 р. під час будівельних робіт з регулювання річки Тиси, село відвідав видатний державний діяч Угорщини, граф Іштван Сечені.
З цього приводу на стіні будівлі фельдшерського пункту в 1999 р. Товариством угорської культури Закарпаття встановлено пам’ятну табличку із написом угорською: «Граф Іштван Сечені, 1791-1860, 1847. IX. 9. пароплав Паннонія на р. Тисі на території с. Четфалва попав у скрутне становище, на другий день "найвидатніший угорець" відвідав наше село»
В першій половині ХХ-го сторіччя навколишні місця відвідував видатний угорський письменник Жигмонд Моріц, збирав тут народний фольклор, робив малюнки внутрішнього інтер’єру місцевого реформатського храму.
Восени 1998 та особливо навесні 2001 рр. село Четфалва постраждало від паводків, після другого практично все село було зруйноване та невдовзі знову відбудоване. Сьогодні село захищено від стихії високою дамбою.
В 1989 р. на сільському цвинтарі був встановлений могильний камінь жертвам сталінського режиму, в 2001 р. – монумент в пам’ять загиблих у Другій світовій війні.
Найвидатнішим пам’ятником архітектури села є стародавня церква із дерев’яною дзвіницею. Точна дата побудови мурованого храму невідома. Зустрічаються дані про 1400-ий рік, в Переліку Пам'яток архітектури національного значення церква та дзвіниця датуються 1753 роком. Інші джерела вказують на дату побудови храму XV століття, коли він належав римо-католикам. В 1645 році він вже належав реформатській громаді.
В 1753 році церква зазнала перебудови, тоді ж почалось оздоблення стелі храму 60 дерев’яними дошками-кесонатами із декоративними орнаментальними розписами. В 1767 році храм був ще раз перебудований, з цього року почала вестись реформатська метрична книга села. Є дані, що в 1796 році церква знов була реконструйована.
Дерев’яна дзвіниця була збудована або під час робіт 1753 року, або 1767 року (різні джерела вказують на обидві можливі дати). Це споруда майже 30-метрової висоти, двоярусна, каркасної конструкції. Ця конструкція із 16 опор фахівцями вважається унікальною через свою складність у виконанні. В першій половині ХХ-го сторіччя навколишні місця відвідував видатний угорський письменник Жигмонд Моріц, збирав тут народний фольклор, та робив малюнки внутрішнього інтер’єру цього видатного храму.
Неподалік від реформатського храму в 1998-2001 роках спільними зусиллями римо-католицької та греко-католицької громади за сприяння села та спонсорської допомоги був збудований католицький храм Заслання Святого Духа в нетиповій для Закарпаття архітектурній манері.
Культова споруда не лише відрізняється оригінальною геометрією, але й дуже вдало вписується в ландшафт, створюючи із старовинною реформатською церквою вдалу композицію. Таким чином, окрім іншого, підкреслюється відсутність розбіжностей та розбрату між християнськими конфесіями. В 2009 році біля храму був зведений пам’ятник Святій Марії.
Неподалік від церковного комплексу, в широкому міжвуличному просторі (сквері) в 2000 році встановлений дерев’яний пам’ятник королю Святому Іштвану.
З 1992 року село має свою сільську раду. Чисельність наявного населення становить 750 чол., кількість житлових будинків-230.
Сучасна Четфалва відома насамперед своїм щорічним фестивалем голубців, котрий проводиться в середині літа. Учасники змагаються в різних номінаціях – щодо оригінальності начинки, а також на найменший голубець. Село є доволі популярним серед туристів (насамперед, угорських), для їх прийому тут готові чимало приватних садиб.
